Історична довідка

Товариство «Меморіал» створене 28 січня 1989 року у Москві під назвою Всесоюзне добровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Одним з найактивніших засновників був видатний радянський дисидент і академік Андрій Сахаров. В майже всіх союзних республіках були утворені республіканські товариства, наприклад український «Меморіал». В 1992 році товариство отримало свою сьогоднішню назву.

Згідно зі Статутом товариства, цілями «Міжнародного Меморіалу» є:

  • допомога у побудові розвинутого громадянського суспільства та демократичної правової держави, що виключає повернення до тоталітаризму;
  • участь у формуванні суспільної свідомості на основі цінностей, демократії та права, подолання тоталітарних стереотипів та затвердження прав особистості у політичній практиці та суспільному житті;
  • участь у відновленні історичної правди та шануванні пам'яті жертв політичних репресій тоталітарних режимів.

Ініціативна група по створенню Українського "Меморіалу" вперше зібралась 8 грудня 1988р. в "Будинку кіно" м. Київ, а 4 березня 1989р., у тому ж приміщенні відбулась установча конференція на якій був прийнятий статут та обрані керівні органи всеукраїнського Товариства "Меморіал".

Тоді в Товариство вступило близько 360 тис. осіб із числа репресованих, їхніх нащадків та членів їхніх родин. З квітня 1991 «Меморіал» носить ім'я Василя СТУСА.

Засновники — творчі спілки, редакції журналів, Інститут літератури АН України, митці, науковці, студентська молодь, активісти демократичного руху.

Основні завдання:

  • громадське розслідування масових репресій, сприяння розслідуванню фактів порушення законності;
  • увічнення пам'яті жертв репресій, моральне оздоровлення суспільства.

Попри переслідування, залякування і моральний тиск через офіційну пресу, «Меморіал» організовував мітинги, демонстрації, вів агітацію за демократичних кандидатів на перших демократичних виборах. Завдяки наполегливості членів «Меморіалу» та проведених ним депутатів 17 квітня 1991 Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Статут Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса зареєстрований 25 грудня 1992 Міністерством юстиції України. Реєстраційне свідоцтво №362.

«Меморіал» виступив 1992 року ініціатором створення Антикомуністичного Антиімперського Фронту, провів разом з іншими організаціями слухання на тему «Комунізм — глухий кут цивілізації»; створив Український Національний Комітет з організації Міжнародного суду над КПРС-КПУ («Нюрнберг-2»); за його ініціативою було утворене депутатське об'єднання «Нюрнберг-2», організований міжнародний симпозіум «Голодомор-1933», проводилися конференції з прав людини, акції психіатричного захисту населення.

«Меморіал» влаштовував:

  • документальні виставки репресованих художників Алли Горської, Віктора Зарецького, Опанаса Заливахи, Федосія Гуменюка, Веніаміна Кушніра, Галини Севрук, Людмили Семикіної та інших;
  • конкурси наукових робіт: «Війни Московії проти Русі» ; «Сепаратизм і перспектива створення національних держав на території Російської Федерації»;
  • вечори пам'яті репресованих діячів культури, літератури, науки;
  • виступи в школах, інститутах, участь у радіопрограмах та телепередачах;
  • презентація фотоальбому присвяченого 25-річчю розпаду СРСР - "Біловезька угода 8 грудня 1991. Точка неповернення";
  • презентація фотолітопису "100 років Української національної революції 1917-1921";
  • презентація документального фільму «За Україну, за її волю!(миттєвості української історії)» з нагоди 100-річчя Української національної революції 1917–1921 років;
  • відкриття фотовиставок: «Постаті Української національної революції 1917–1921» присвячена провідникам та діячам визвольних змагань – безпосереднім учасникам процесу державотворення та «Сто перемог України (1917-2017)» покликана переосмислити український досвід за останнє століття, висвітлити історичні успіхи та внесок українців у світову науку, культуру, цивілізацію, взяти на озброєння парадигму перемоги, а не поразки;
  • відкриття пам’ятної дошки на будинку, де мешкав видатний український державний діяч, правозахисник, дисидент і політв'язень, співзасновник Української Гельсінської Групи / Української Гельсінської Спілки та Народного Руху України - Михайло Горинь (1930-2013);
  • презентація книги Маркіяна Шашкевича «Читанка для діточок» - перший шкільний підручник укладений живою народною українською мовою (підготований до друку у грудні 1836 року, видавався у 1850 та 1853 роках).

За сприянням «Меморіалу» знято фільми й телевізійні передачі:

  • «Голод-33» (реж. О.Янчук),
  • «33-й, свідчення очевидців» (реж. М.Локтіонов-Стезенко),
  • «Ой, горе, горе…» та «Я єсть народ…» П.Фаринюка,
  • «Крик» О .Криварчука,
  • «Доля поета» про Івана Світличного,
  • «Батальйони НКВС» та «Любіть» (фільм про Биківню) Л.Букіна,
  • цикл фільмів про Соловки,
  • «Зона» реж. М.Мащенка,
  • фільм Р. і Б. Корогодських про українських дисидентів,
  • цикл з 12 телефільмів реж. Інни Страшко про репресованих письменників, про УПА,
  • фільм про В.СТУСА «Просвітлої дороги свічка чорна» реж. С.Чернилевського та ін.

З травня 1989 «Меморіал» проводить у Биківнянському лісі під Києвом ушанування похованих тут сотень тисяч жертв НКВД. Київське відділення «Меморіалу» (голова Роман Круцик) розробило експозицію «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні. 1917–1991», у тому числі електронний варіант, кількома мовами. У 2005 р. «Меморіал» бере участь у створенні Українського Інституту національної пам'яті.

«Меморіал» створює програми для молоді «Меморіал — освіті», відеоархів та фотоархів у мережі інтернету, організовує таборівки для української молоді «Шляхами героїв» по місцях ОУН-УПА, експедиції на Дні пам'яті жертв репресій в урочище Сандармох та на Соловки.

З часу утворення Всеукраїнського "Меморіалу" Київська міська організація діяла у складі всеукраїнського.

l