Книги

Меморіал рекомендує до прочитання

Лук’яненко, Левко Григорович

Сповідь у камері смертників : [зб. творів] / Левко Лук’яненко. – [Київ: б.в., 1991]. – 124, [2] c. : іл.

Вид. здійсн. журн. “Вітчизна” та газ. “Ділова Україна”.


Левко Григорович Лук’яненко – всесвітньовідомий правозахисник, юрист, голова Української Гельсінської спілки, потім Української республіканської партії. Все життя присвятив боротьбі за права української нації, за незалежність і державність України. За нелегальну діяльність був засуджений до страти. У камері смертників довідався, що вирок змінено на 15 років концтаборів. Відбувши строк, не скорився і продовжував боротьбу. Новий вирок: 10 років таборів і 5 – заслання. На волю вийшов тільки 1989 року й одразу здобув перемогу на виборах до Верховної Ради УРСР та став народним депутатом. На цю книжку перетворилися шкільні зошити “в арифметику”, потай списані у сибірському засланні в 1988-1989 pp.

Книга «Світло людей. Мемуари та публіцистика», автор: Василь Овсієнко; видавництво «Кліо», рік видання: 2018.

Євген Сверстюк: Що можна протиставити цій епідемії епохи споживацтва? Тільки слово, яке не продається. Скажемо без перебільшення: це класика мемуаристики. Особливо спогади про етапи Василя Стуса, документовані датами й особистими спостереженнями та записами віршів, почутих у камері від самого поета. Нині в декого не вистачає духу перебувати навіть в атмосфері цього тексту, що так правдиво передає запах камери і зони особливого режиму в Кучино-36.

Мало чогось подібного в нашій мемуарній літературі, хоча загалом книг-спогадів з-за колючого дроту маємо багато. То переважно спогади про себе, про власну історію. А Василь Овсієнко дає свідчення про час і про людей під тиском часу, не забуваючи нагадувати про світло, яке вони творили навколо себе.

uk