Проект львівського Меморіалу Небесної Сотні, що збудували на пагорбах вул. Кривоноса, номінували на премію European Union Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award 2022. Її вручають за найкращі проекти в галузі сучасної архітектури.
https://zaxid.net/news/
Історик Юрій Дмитрієв, керівник карельського «Меморіалу», став лауреатом франко-німецької премії «За права людини і верховенство права». Про це повідомляє Правозахисний центр «Меморіал».
Голова карельського відділення ПЦ «Меморіал» Юрій Дмитрієв з 1990-х років займається дослідженнями репресій у Карелії, у тому числі пошуками місць розстрілів і поховань. За його активної участі в 1997 році знайдено одне з найбільших поховань на північному заході Росії – в урочищі Сандармох. Протягом багатьох років Дмитрієв займається його меморіялізацією й організацією днів пам’яти. Він – укладач книг пам’яти «Поминальні списки Карелії», «Місце розстрілу Сандармох». Навесні 2017 року видано ще дві підготовлені Дмитрієвим книги – «Червоний бор» і «Їх пам’ятає Батьківщина».
Володимир Сергійчук: “Завдяки Крутам УНР визнали державою”
Наші ліві ратували за те, що Україні не потрібна регулярна армія. Тому й одержали трагічний результат: 29 січня 1918 року, коли київська молодь проливає під Крутами кров, в кільканадцяти кілометрах від поля бою полк імені Шевченка оголошує нейтралітет.
Мало у кого виникають питання щодо героїчної сторони медалі студентів у бою під Крутами. Та й загалом, міфологізація події 29 січня 1918 р. породила у суспільстві більше відповідей, аніж самих запитань.
Своїми думками з читачами “Історичної Правди” поділився доктор історичних наук, професор, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Шевченка (2000-2007), академік Академії наук вищої школи України Володимир СЕРГІЙЧУК.
istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/
Голодомор на Чернігівщині
Чернігівський регіон ніколи не вирізнявся великими врожаями зернових культур. Тому здавна тут садили картоплю, льон, цукровий буряк, коноплі, тютюн, розвивали тваринництво. Тож і не дивно, що в далекому 1932 році доведений більшовиками план хлібозаготівель область виконала лише на 64%.
Ще нижчим був рівень колективізації – 47%. Такі показники дали привід тодішній владі почати і в цьому регіоні людоненависницьке свавілля, яке увійшло в історію під назвою Голодомор 1932-1933 років. Дослідники досі не можуть порахувати точну кількість його жертв, але їх мільйони. Все ж були й ті, хто пережив лихо і діждався часу, коли зміг усе розповісти. Саме свідчення очевидців, записані в Україні й навіть за океаном, дозволили історикам у своїх працях вималювати правдиву картину масового знищення українців.
Із таких закарбованих у документах свідчень вихідців із чернігівського краю, а також із розповіді відомої на Чернігівщині дослідниці Голодомору, кандидата історичних наук Тамари Демченко ми й дізнавалися про шляхи виживання, якими тоді користувалися люди.
“Україна – це держава з понад тисячолітньою історією свого творення”
Цілісне уявлення про ціннісні засади та сутність української державності, витоки і становлення держави на українських теренах, спадкоємність державотворчих традицій від Київської Русі і більш давнього часу до сьогодення сформовані авторитетним авторським колективом у фундаментальній книзі «Українська державність: історико-правничі нариси», що завдяки титанічній праці провідних істориків та правників відкриває маловідомі, а то й зовсім невідомі сторінки нашої історії.
