Статті

Результат пошуку зображень за запитом львівського Меморіалу Небесної Сотні,

Проект львівського Меморіалу Небесної Сотні, що збудували на пагорбах вул. Кривоноса, номінували на премію European Union Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award 2022. Її вручають за найкращі проекти в галузі сучасної архітектури.
https://zaxid.net/news/

Історик Юрій Дмитрієв, керівник карельського «Меморіалу», став лауреатом франко-німецької премії «За права людини і верховенство права». Про це повідомляє Правозахисний центр «Меморіал».

Результат пошуку зображень за запитом юрий дмитриев

Голова карельського відділення ПЦ «Меморіал» Юрій Дмитрієв з 1990-х років займається дослідженнями репресій у Карелії, у тому числі пошуками місць розстрілів і поховань. За його активної участі в 1997 році знайдено одне з найбільших поховань на північному заході Росії – в урочищі Сандармох. Протягом багатьох років Дмитрієв займається його меморіялізацією й організацією днів пам’яти. Він – укладач книг пам’яти «Поминальні списки Карелії», «Місце розстрілу Сандармох». Навесні 2017 року видано ще дві підготовлені Дмитрієвим книги – «Червоний бор» і «Їх пам’ятає Батьківщина».

https://memohrc.org/ru/news_old/yuriy-dmitriev-poluchil-premiyu-za-prava-cheloveka-i-verhovenstvo-prava

Володимир Сергійчук: “Завдяки Крутам УНР визнали державою”

Наші ліві ратували за те, що Україні не потрібна регулярна армія. Тому й одержали трагічний результат: 29 січня 1918 року, коли київська молодь проливає під Крутами кров, в кільканадцяти кілометрах від поля бою полк імені Шевченка оголошує нейтралітет.

Мало у кого виникають питання щодо героїчної сторони медалі студентів у бою під Крутами. Та й загалом, міфологізація події 29 січня 1918 р. породила у суспільстві більше відповідей, аніж самих запитань.

Своїми думками з читачами “Історичної Правди” поділився доктор історичних наук, професор, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Шевченка (2000-2007), академік Академії наук вищої школи України Володимир СЕРГІЙЧУК.

istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/

Голодомор на Чернігівщині: дерева стояли з об`їденим листям

Голодомор на Чернігівщині

Чернігівський регіон ніколи не вирізнявся великими врожаями зернових культур. Тому здавна тут садили картоплю, льон, цукровий буряк, коноплі, тютюн, розвивали тваринництво. Тож і не дивно, що в далекому 1932 році доведений більшовиками план хлібозаготівель область виконала лише на 64%.

Ще нижчим був рівень колективізації – 47%. Такі показники дали привід тодішній владі почати і в цьому регіоні людоненависницьке свавілля, яке увійшло в історію під назвою Голодомор 1932-1933 років. Дослідники досі не можуть порахувати точну кількість його жертв, але їх мільйони. Все ж були й ті, хто пережив лихо і діждався часу, коли зміг усе розповісти. Саме свідчення очевидців, записані в Україні й навіть за океаном, дозволили історикам у своїх працях вималювати правдиву картину масового знищення українців.

Із таких закарбованих у документах свідчень вихідців із чернігівського краю, а також із розповіді відомої на Чернігівщині дослідниці Голодомору, кандидата історичних наук Тамари Демченко ми й дізнавалися про шляхи виживання, якими тоді користувалися люди.

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2585443-golodomor-na-cernigivsini-dereva-stoali-z-obidenim-listam.html

en_US